Майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та спадкування такого майна.

28 листопад 2018 | 15:03

Відповідно до статті 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної  сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до стаття 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Інсують два види спільної власності: спільна часткова та спільна сумісна.

Спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, тоді як у спільній частковій власності частки кожного визначені. Підставами встановлення спільної сумісної власності є укладання шлюбу, передача майна у спільну сумісну власність наймача та членів його сім’ї  у процесі приватизації державного житлового фонду, спільна праця за спільні кошти членів сім’ї.

Право спільної сумісної власності подружжя регулюється Главою 8 Сімейного кодексу України. Поняття і види права спільної власності, правовідносини які виникають при визначенні часток у праві спільної часткової власності регулюється Главою 26, статтями 355-372 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, майно, набуте за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При оформленні спадщини (як за законом так і за заповітом), нотаріус у випадках, коли з документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя.

За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Відтак, частка померлого в спільному майні повинна бути виділена для отримання спадщини його спадкоємцями. В такій ситуації може існувати два варіанти розвитку подій: коли другий з подружжя співпрацює зі спадкоємцями або коли не співпрацює.

В першій ситуації, один з подружжя повинен звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. У його свідоцтві, за заявою спадкоємців і за його згодою, може бути визначена частка померлого, а друга частина майна спадкується в загальному порядку між спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини та у строк до 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця не відмовились від прийняття спадщини.  

Вирішення другої ситуації є більш складним. Якщо після відкриття спадкової справи другий з подружжя не звернувся до нотаріуса для виділення частки, то спадкоємців чекає наступний шлях отримання своєї спадщини:

  1. Звернутися до нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину. Очевидно, що нотаріус відмовиться це робити без попереднього виділення частки.
  2. Отримати постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
  3. Звернутися з позовом до іншого з подружжя з вимогою визначити частку в спільному майні. Метою такої дії є отримання судового рішення, на підставі якого нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину.

Для задоволення позову спадкоємець повинен довести, що майно дійсно є спільною сумісною власністю та спадкодавець мав на нього право, а також, що особа має право на спадкування.

Таким чином, після смерті особи, її спадкоємці мають всі шанси на протязі довгих років зустрічатися в судах з приводу поділу майна. Для уникнення цієї ситуації про долю спадщини варто турбуватись завчасно, особливо, якщо спадкодавець укладав не один шлюб.

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕВ’ЯТА КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА

03087 м. Київ, вул. Волинська, 6,  тел. (044) 243-30-38

  •  
  •