Випробування при прийнятті на роботу: що потрібно знати

22 жовтень 2018 | 10:10

Продовжуємо публікації статей у рубриці "Я маю право! Юстиція на кожен день" в рамках Меморандуму про співпрацю між Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві та Інститутом кримінально-виконавчої служби.

Сьогоднішня тема: Випробування при прийнятті на роботу: що потрібно знати

При укладенні трудового договору сторонами може бути зумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Встановлювати випробування – це право, а не обов’язок власника, тому воно визначається угодою сторін. Якщо працівник відмовляється від випробування, трудовий договір не може вважитись укладеним. Така умова повинна бути застережена у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу. У період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Це означає, що, з одного боку, працівник зобов’язаний виконувати усі трудові обов’язки, покладені на нього трудовим договором і законодавством, а з   іншого – випробування не тягне жодних обмежень трудових прав працівника.

Термін випробування

  • за загальним правилом не може перевищувати 3 місяців.
  • в окремих випадках, передбачених законодавством, за узгодженням з профкомом – 6 місяців.
  • для робітників не може перевищувати 1 місяць.

Відповідно до законодавства випробування не може бути встановлено стосовно деяких категорій працівників, зокрема:

  • осіб, які не досягли 18 років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчальних закладів;
  •  осіб, звільнених в запас з військової або альтернативної служби;
  •  інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
  • при прийомі працівників на роботу в іншу місцевість;
  • при переведенні працівників на інше підприємство;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі з поважних причин, термін випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів. Випробувальний термін обчислюється у календарних днях.

Право проводити випробування за законодавством належить роботодавцю. Отже, працівник не має права щодо “випробування” роботодавця, умов роботи. У зв’язку з цим працівник, який виявив бажання звільнитися до закінчення випробувального строку, звільняється на загальних підставах (за власним бажанням), попередивши роботодавця за два тижні (за наявності поважних причин роботодавець звільняє працівника у строк, про який він просить (ст. 38 КЗпП).

У свою чергу, у період випробування за наявності підстав працівник може бути звільнений і з ініціативи власника, наприклад, за порушення трудової дисципліни, за прогул (ст. 40 КЗпП).

Власник не має права продовжити термін випробування навіть при згоді на це працівника. Коли випробувальний термін закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування і його подальше звільнення можливе лише на загальних підставах. Якщо внаслідок випробування була встановлена невідповідність працівника роботі, для виконання якої він був прийнятий, власник має право розірвати трудовий договір. У такому випадку КЗпП передбачає звільнення без згоди профкому   (ст. 43-1 КЗпП).

Заступник начальника Управління державної реєстрації нормативно-правових актів,
правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у місті Києві

  •  
  •