Історія інституту

07 February 2012 | 12:12

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ: ВИТОКИ ТА СУЧАСНІСТЬ

   Система підготовки кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби України переживає нині період пошуку нових стратегічних шляхів свого розвитку, який розпочався в 90–х роках ХХ століття. Прагнення до оновлення освіти сприяло формуванню ідеї створення нового навчального закладу Інституту кримінально-виконавчої служби, завдання якого здійснити перехід до особистісно орієнтованого навчання, спрямованого на оволодіння курсантами й слухачами сучасною системою знань, умінь та навичок, способів творчої діяльності, ціннісних орієнтирів, необхідних для виконання поставлених державою завдань виправлення і ресоціалізації засуджених, підготовка їх до адаптації в умовах соціального життя після звільнення.

 

    Як спеціалізований навчальний заклад Інститут кримінально-виконавчої служби розпочав свою історію з розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення Інституту кримінально-виконавчої служби» від 17 березня 2011 р. № 201 та спільного наказу Голови Державної пенітенціарної служби України та Міністра внутрішніх справ України «Про утворення, функціонування Інституту кримінально-виконавчої служби та затвердження Положення про нього» від 8 липня 2011 р. № 407/220. Інститут створено з наданням окремих ознак юридичної особи.

Першим начальником Інституту кримінально-виконавчої служби був призначений досвідчений фахівець-пенітенціарист доктор юридичних наук, професор полковник внутрішньої служби Богатирьов Іван Григорович. Протягом 2012–2014 рр. Інститут кримінально-виконавчої служби очолював кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник полковник внутрішньої служби Копотун Ігор Миколайович.

Нині Інститут кримінально-виконавчої служби очолює доктор юридичних наук, доцент, Заслужений діяч науки і техніки України, генерал-майор внутрішньої служби Бараш Євген Юхимович.

Від часу свого заснування Інститут кримінально-виконавчої служби спрямовує свою роботу на забезпечення належного рівня навчально-виховного процесу, розвиток матеріально-технічної бази, здійснення науково-дослідної діяльності, налагодження міжнародного співробітництва.

Підготовку майбутніх фахівців-пенітенціаристів забезпечують три факультети: юридичний, психологічний і факультет заочного навчання.

 

Юридичний факультет

На факультеті здійснюється підготовка фахівців для органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» за напрямом підготовки 6.0304 «Право» за денною формою навчання на основі повної загальної середньої освіти. Щорічний набір – 150 осіб.

 

Психологічний факультет

На факультеті здійснюється підготовка фахівців для органів і установ ДКВС України, освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія» за денною формою навчання на основі повної загальної середньої освіти. Щорічний набір – 50 осіб.

 

Факультет заочного навчання

Підготовка фахівців для органів і установ ДКВС України, освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 6.0304 «Право» за заочною формою навчання на основі неповної вищої юридичної освіти. Щорічний набір – 120 осіб.

 

 

  • Підготовка фахівців для органів і установ ДКВС України освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство» (7.03040101) за заочною формою навчання на основі базової вищої юридичної освіти. Щорічний набір – 80 осіб. 

Навчально-виховний процес та проживання курсантів 1-го курсу денної форми навчання здійснюється на базі центру спеціальної та фізичної підготовки НАВС поблизу с.Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області. 

 

2-й, 3-й та 4-й курси, а також факультет заочного навчання та адміністративна ланка Інституту розташовані на базі Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та кримінальної міліції за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 4. 

 

Навчально-виховний процес Інституту забезпечують шість кафедр:

- гуманітарної підготовки;
- загально-правових дисциплін;
- кримінального права, процесу та кримінології;
- пенітенціарної діяльності;
- практичної психології;
- вогневої та спеціальної фізичної підготовки. 

На кафедрах працює досвідчений професорсько-викладацький склад.

У складі Інституту функціонує науково-дослідний центр, що здійснює наукові дослідження в пенітенціарній сфері, забезпечує науковий супровід діяльності Інституту та ДКВС України.

В Інституті постійно проводяться науково-практичні заходи: конференції, круглі столи, семінари.

У цьому році, вже вдруге, відбулася міжнародна науково-практична конференція «Сучасна наука – пенітенціарній практиці». 

Із часу заснування Інституту, науково-педагогічними працівниками видано близько 50 наукових видань (підручників, навчальних посібників, монографій та ін.), підготовлено і опубліковано понад 150 наукових статей, із них у фахових виданнях близько 80 та понад 200 тез доповідей.

Щорічно Інститут проводить курсантську науково-практичну конференцію «Пенітенціарна система України: актуальні проблеми підготовки кадрів».

В Інституті працює Наукове товариство курсантів, сім наукових гуртків. 2014 року в Інституті заснована Пенітенціарна юридична клініка метою діяльності якої є сприяння професійному зростанню її учасників як юристів пенітенціарної спеціалізації. У правопросвітній роботі юридичної клініки такими є передусім заняття із неповнолітніми, які перебувають у конфлікті з законом.

 У рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння між ДПтС України та Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA у липні 2014 р. в

Курсанти беруть участь у міжнародних наукових заходах у рамках міжнародних угод, Всеукраїнських наукових заходах та ін.

Слід зазначити, що Інститут кримінально-виконавчої служби можна вважати правонаступником славнозвісного Київського інституту внутрішніх справ (КІВС), який протягом 1992‒2003 рр. здійснював підготовку фахівців для кримінально-виконавчої системи України. Саме в його стінах сформувалася плеяда знаних учених-пенітенціаристів: Г. А. Радов, В. М. Синьов, О. П. Сєвєров, О. В. Беца, А. В. Кирилюк, М. В. Клімов, В. І. Кривуша, Д. О. Ніколенко, М. О. Супрун, С. Я. Фаренюк та багато інших талановитих фахівців. Нині Інститут скеровує свою діяльність на гідне продовження традицій КІВС та примноження його здобутків.

Нині Інститут кримінально-виконавчої служби, незважаючи на свій відносно молодий вік, уже встиг позитивно зарекомендувати себе на міжнародній науковій арені, докладаючи всіх зусиль, щоб дійсно вважатися активним суб’єктом міжнародного наукового співробітництва. Так, науково-педагогічні працівники навчального закладу беруть активну участь у реалізації міжнародних проектів під егідою Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій. Інститут тісно співробітничає й налагоджує контакти із представниками пенітенціарних відомств і навчальних закладів Білорусі, Казахстану, Молдови, інших держав. 

Крім того, 2014 р. Інститутом було укладено низку угод, які сприятимуть розвитку наукового та кадрового співробітництва, а саме з Костанайською академією Міністерства внутрішніх справ Республіки Казахстан, Педагогічним Інститутом Опольського університету (Польща), Державною Вищою школою імені папи Римського Іоанна Павла (Польща), Юридичним інститутом Міністерства юстиції Республіки Вірменія та Українським науково-дослiдним iнститутом соцiальної i судової психiатрiї та наркології (м. Київ).

На майбутнє, пріоритетними напрямами діяльності Інституту будуть залишатися: здійснення науково-дослідної роботи, вдосконалення навчально-виховного процесу та навчально-методичної роботи, зміцнення дисципліни та законності, розвиток матеріально-технічної бази Інституту. Що, у свою чергу, буде сприяти кінцевій меті діяльності Інституту кримінально-виконавчої служби ‒ належній підготовці фахівців пенітенціаристів, які здатні на високому професійному рівні виконувати покладені на них державою та суспільством соціально значущі функції.

Стратегічною метою розвитку Інституту є створення провідного відомчого навчального закладу, здатного успішно сприяти виконанню завдань, що постають перед пенітенціарною системою України, примноження власного потенціалу на основі використання передового вітчизняного та міжнародного досвіду в умовах інтеграції в європейський освітній простір.

 

  •